п'ятірко

п'яті́рко

числ.

П'ятеро.

Значення в інших словниках

1. п'ятірко — п'яті́рко числівник кількісний п'ятеро збірн., розм.  Орфографічний словник української мови
2. п'ятірко — П'ЯТІ́РКО, невідм., числ. кільк., збірн., розм. Те саме, що п'я́теро. [Химка:] Після батька ми зосталися невеличкими; а нас було п'ятірко (Панас Мирний); Там, де мається яких п'ятірко-шестірко овечат, так кожна крапелина молока на обрахунку (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. п'ятірко — П'ятірко числ. Пятеро. У старшого нема, дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130.  Словник української мови Грінченка