Великий тлумачний словник сучасної мови

районований

районо́ваний

-а, -е, спец.

Дієприкм. пас. мин. ч. до районувати 2).

|| районовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. районований — районо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. районований — РАЙОНО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до районува́ти 2. Смаковими якостями новий сорт [огірків] “Ракета” значно перевищує раніше районовані для парників сорти (з газ.); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. районований — Районо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. районований — РАЙОНО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до районува́ти 2. Смаковими якостями новий сорт [огірків] «Ракета» значно перевищує раніше районовані для парників сорти (Хлібороб Укр., 5, 1963, 15); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах