реаліст

реалі́ст

-а, ч.

1》 Послідовник реалізму (у 1 знач.).

2》 Людина, яка вміє і здатна правильно враховувати і тверезо оцінювати об'єктивні умови, можливості, співвідношення сил і т. ін.

3》 У дореволюційній Росії – учень реального училища.

4》 Послідовник реалізму (у 3 знач.).

Значення в інших словниках

1. реаліст — реалі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. реаліст — РЕАЛІ́СТ, а, ч. 1. Послідовник реалізму (у 1 знач.). Переконаний реаліст, Шевченко вимагав від письменника й митця глибокого знання народу та його життя (з наук. літ.);...  Словник української мови у 20 томах
3. реаліст — реалі́ст 1. Послідовник реалізму. 2. Учень реального училища – загальноосвітнього навчального закладу в Росії. 3. Переносно – особа, яка правильно враховує у своїй діяльності умови реальної дійсності.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. реаліст — Реалі́ст, -та; -лі́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. реаліст — РЕАЛІ́СТ, а, ч. 1. Послідовник реалізму (у 1 знач.). Переконаний реаліст, Шевченко вимагав від письменника й митця глибокого знання народу та його життя (Мист., 2, 1955, 14);...  Словник української мови в 11 томах