Великий тлумачний словник сучасної мови

ревнитель

ревни́тель

-я, ч., книжн.

Щирий, завзятий прихильник кого-, чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ревнитель — ревни́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ревнитель — РЕВНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Щирий, завзятий прихильник кого-, чого-небудь. Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби (О. Довженко); Порівняно рідко поет [Т. Шевченко] вдається до згрубілих слів.  Словник української мови у 20 томах
  3. ревнитель — ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬ заст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬ книжн., ЛИ́ЦАР уроч., поет., ПАЛАДИ́Н уроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧ розм.  Словник синонімів української мови
  4. ревнитель — РЕВНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Щирий, завзятий прихильник кого-, чого-небудь. Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової оздоби (Довж., І, 1958, 43); Порівняно рідко поет [Т. Шевченко] вдається до згрубілих слів.  Словник української мови в 11 томах