Великий тлумачний словник сучасної мови

революціонерка

революціоне́рка

-и.

Жін. до революціонер.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. революціонерка — революціоне́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. революціонерка — РЕВОЛЮЦІОНЕ́РКА, и, ж. Жін. до революціоне́р. – Вона не просто собі вчителька, Даньку... Бойова! Це, видно, справжня революціонерка..! (О. Гончар); Професіональна революціонерка (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. революціонерка — Революціоне́рка, -рки, -рці; -не́рки  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. революціонерка — РЕВОЛЮЦІОНЕ́РКА, и, ж. Жін. до революціоне́р. — Вона не просто собі вчителька, Даньку… Бойова! Це, видно, справжня революціонерка, правдистка! (Гончар, Таврія, 1952, 97); Марія Іллінічна [Ульянова] була професіональною революціонеркою (Веч. Київ, 17.ІІ 1968, 3).  Словник української мови в 11 томах