регенератор

регенера́тор

-а, ч.

1》 Відновлювач, відроджувач.

2》 тех. Теплообмінний апарат періодичної дії для регенерації тепла використаних продуктів горіння, що виходять з мартенівської, доменної і т. ін. печі.

Значення в інших словниках

1. регенератор — регенера́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. регенератор — Поновничня  Словник чужослів Павло Штепа
3. регенератор — РЕГЕНЕРА́ТОР, а, ч., техн. Теплообмінний апарат періодичної дії для регенерації тепла використаних продуктів горіння, що виходять з мартенівської, доменної і т. ін. печі.  Словник української мови у 20 томах
4. регенератор — регенера́тор (від лат. regenero – відновлюю) 1. Відновник. 2. Пристрій (переважно камера) для вловлювання й використання тепла відхідних (напр., з промислових печей) газів. 3. Те саме, що й регенеративний приймач.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. регенератор — РЕГЕНЕРА́ТОР, а, ч., техн. Теплообмінний апарат періодичної дії для регенерації тепла використаних продуктів горіння, що виходять з мартенівської, доменної і т. ін. печі.  Словник української мови в 11 томах