реготуха

реготу́ха

-и, ж., розм.

1》 Жін. до реготун 1).

2》 Те саме, що реготун 2).

Значення в інших словниках

1. реготуха — реготу́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. реготуха — РЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до реготу́н 1. – Він таки тебе щиро любить, хоч батько його за це й лає, – сказала Горпина Педьківна, ..  Словник української мови у 20 томах
3. реготуха — Реготу́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. реготуха — РЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до реготу́н 1. — Він таки тебе щиро любить, хоч батько його за це й лає, — сказала Горпина Педьківна,..  Словник української мови в 11 томах
5. реготуха — Реготуха, -хи ж. Хохотунья. Мир. ХРВ. 258. Сватай мене реготуху. Чуб. V. 1127. Перша реготуха на селі. Мир. Пов. I. 137.  Словник української мови Грінченка