Великий тлумачний словник сучасної мови

резистанс

резиста́нс

-у, ч.

Активний омічний опір змінному електричному струмові, частина повного опору – імпедансу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. резистанс — Опір, спротив, відсіч, протистій  Словник чужослів Павло Штепа
  2. резистанс — резиста́нс, резиста́нц (франц. resistance, нім. Resistenz, від лат. resisto – протистою, чиню опір) активний омічний опір змінному електричному струмові, частина повного опору – імпедансу.  Словник іншомовних слів Мельничука