резонний

резо́нний

-а, -е.

Цілком обґрунтований, розумний. Резонна відповідь.

Значення в інших словниках

1. резонний — резо́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. резонний — РЕЗО́ННИЙ, а, е. Цілком обґрунтований, розумний. Щоб перевести розмову на інше і разом задовольнити цілком резонну для попаді і матері цікавість, матушка запитала: – А куди ж, пане Франко, гадаєте .. податися? На теологію чи... (П. Колесник); Резонна відповідь.  Словник української мови у 20 томах
3. резонний — резо́нний (від резон) розумний, розсудливий, обгрунтований, слушний.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. резонний — ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами)...  Словник синонімів української мови
5. резонний — Резо́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. резонний — РЕЗО́ННИЙ, а, е. Цілком обгрунтований, розумний. Щоб перевести розмову на інше і разом задовольнити цілком резонну для попаді і матері цікавість, матушка запитала: — А куди ж, пане Франко, гадаєте.. податися? На теологію чи… (Кол., Терен.., 1959, 136); Резонна відповідь.  Словник української мови в 11 томах
7. резонний — рос. резонный (фр. raison, від латин. ratio (rationis) — доказ, підстава, рація) — розумний, обґрунтований, беззаперечний, слушний.  Eкономічна енциклопедія