Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
ремез —
ре́мез іменник чоловічого роду, істота птах
Орфографічний словник української мови
ремез —
РЕМЕЗ – РЕМІЗ – РЕМІЗКА, РЕМІЗА Ремез, -а. Маленька пташка ряду горобцеподібних. Реміз, -у. 1. Сплата грошей виписуванням переказного векселя на одержувача.
Літературне слововживання
ремез —
РЕ́МЕЗ, а, ч. Мала пташка родини синицевих ряду горобцеподібних. Ремез – один з небагатьох видів синичок, який будує гнізда, узагалі ж ці непосидющі пташки віддають перевагу дуплам дерев (з наук.-попул. літ.); Дівчина задумано погладила пухнасті котики ..
Словник української мови у 20 томах
ремез —
ре́мез (польс. remiz, з нім. Riedmeise, від Ried – очерет і Meise – синиця) рід птахів ряду горобцеподібних. Поширений у південній частині Європи та Азії. Корисний.
Словник іншомовних слів Мельничука
ремез —
Співочий птах, родич королька, заселяє зарості Пд. та Центр. Європи, а також Малої Азії; довж. 11 см; майстерно будує гніздо у вигляді підвішеної кулі із вхідною трубкою, часто над водою; охороняється.
Універсальний словник-енциклопедія
ремез —
РЕ́МЕЗ, а, ч. Маленька пташка ряду горобцеподібних. Ремез — один з небагатьох видів синичок, який будує гнізда, взагалі ж ці непосидющі пташки віддають перевагу дуплам дерев (Наука.., 9, 1969, 1); Дівчина задумано погладила пухнасті котики..
Словник української мови в 11 томах
ремез —
Ремез, -за м. Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Вх. Пч. II. 13. Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. Чуб. V. 876. ум. реме́зонько, ремезо́чок. Грин. III. 617.
Словник української мови Грінченка