Великий тлумачний словник сучасної мови

ремісництво

ремісни́цтво

-а, с.

1》 Заняття ремеслом (у 1 знач.).

2》 перен. Робота за шаблоном, без творчої ініціативи, натхнення.

3》 збірн. Ремісники (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ремісництво — ремісни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. ремісництво — РЕМІСНИ́ЦТВО, а, с. 1. Заняття ремеслом (у 1 знач.). Ремісництво й торг, які пішли вгору після того, як знайдено морську дорогу в Індію й Китай та Америку, зробили життя людське далеко лагіднішим, ніж перше (М. Драгоманов). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  3. ремісництво — Ремісни́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ремісництво — РЕМІСНИ́ЦТВО, а, с. 1. Заняття ремеслом (у 1 знач.). Ремісництво й торг, які пішли вгору після того, як знайдено морську дорогу в Індію й Китай та Америку, зробили життя людське далеко лагіднішим, ніж перше (Драг., II, 1970, 74). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
  5. ремісництво — рос. ремесленничество заняття ремеслом. З розвитком техніки Р., крім хисту і досвіду, вимагало дедалі більшого спеціального навчання.  Eкономічна енциклопедія