репетування

репетува́ння

-я, с., розм.

Крик, зойк від болю, переляку і т. ін.

Значення в інших словниках

1. репетування — репетува́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. репетування — див. крик  Словник синонімів Вусика
3. репетування — РЕПЕТУВА́ННЯ, я, с., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін. На одчайдушне репетування Химченчихи прибігла ще й Мася з Надею (А. Кримський); В кімнатах чути нагальне гупання важкого бігу Храпкова й його несамовите репетування (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. репетування — Репетува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. репетування — РЕПЕТУВА́ННЯ, я, с., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін. На одчайдушне репетування Химченчихи прибігла ще й Мася з Надею (Крим., Вибр., 1965, 358); В кімнатах чути нагальне гупання важкого бігу Храпкова й його несамовите репетування (Ле, Міжгір’я, 1953, 311).  Словник української мови в 11 томах
6. репетування — Репетува́ння, -ня с. Крикъ, вопль. Сей галас і репетування троян всіх в смуток привело. Котл. Ен. 62.  Словник української мови Грінченка