реплікація

репліка́ція

-ї, ж.

1》 біол. Подвоєння молекул ДНК; лежить в основі редуплікації (у 2 знач.).

2》 Термін, що його зазвичай використовують в обговореннях експериментальної методології: а) другий експеримент, який відтворює більш ранні дослідження; б) кожна з частин експерименту, яка містить усі основні параметричні зміни.

Значення в інших словниках

1. реплікація — репліка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. реплікація — РЕПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж., біол. Дія за знач. реплікува́ти. Металокомплекси беруть участь у процесах реплікації ДНК (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. реплікація — репліка́ція (англ. replication – копіювання, від лат. replicatio – відбиття) подвоєння молекул дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Лежить в основі редуплікації хромосом. Інша назва – редуплікація ДНК.  Словник іншомовних слів Мельничука