Великий тлумачний словник сучасної мови

рептюх

ре́птюх

-а, ч., діал.

Рептух.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рептюх — Ре́птюх: — мішок, з якого годують коні в дорозі [IX] — торба, з якої годують коней у дорозі [24] — опалка, мішок, в якому в дорозі дають їсти коням (Ів.Фр.) [II] рептюх: мѣшокъ, изъ котораго кормять лошадей въ дорогѣ [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
  2. рептюх — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
  3. рептюх — Ре́птух і ре́птюх, -ха; -хи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)