ретинол

ретино́л

-у, ч.

Одноатомний спирт, вітамін, що підсилює гостроту зору.

Значення в інших словниках

1. ретинол — ретино́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ретинол — РЕТИНО́Л, у, ч. Жиророзчинний вітамін, необхідний для обміну ресовин (вітамін А). У більшості хворих на рак шлунка суттєво знижений у крові вміст ретинолу (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах