решітник реші́тник -а, ч. Той, хто виготовляє решета. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках решітник — реші́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови решітник — РЕШІ́ТНИК, а, ч. Той, хто виготовляє решета. Словник української мови у 20 томах решітник — Решітни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.) решітник — РЕШІ́ТНИК, а, ч. Той, хто виготовляє решета. Словник української мови в 11 томах решітник — Решітник, -ка м. 1) Продающій рѣшета. 2) — га́динець. раст. Veronica Chamaedrys. Шух. І. 20. Словник української мови Грінченка