решітчастий

реші́тчастий

-а, -е.

Який має вигляд решітки (у 1 знач.).

|| Який має в собі решітку.

Значення в інших словниках

1. решітчастий — реші́тчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. решітчастий — [реиш’іч:астией] м. (на) -стому/ -с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
3. решітчастий — РЕШІ́ТЧАСТИЙ, РЕШІ́ТЧАТИЙ, а, е. Який має вигляд решітки (у 1 знач.). Транспортно-відвальний міст, призначення якого – транспортувати породу й відкидати її у відвали, – це величезна металева решітчаста ферма...  Словник української мови у 20 томах
4. решітчастий — РЕШІ́ТЧАСТИЙ, а, е. Який має вигляд решітки (у 1 знач.). Транспортно-відвальний міст, призначення якого — транспортувати породу і відкидати її у відвали, — це величезна металева решітчаста ферма...  Словник української мови в 11 томах