ржання

ржа́ння

див. іржання.

Значення в інших словниках

1. ржання — ржа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ржання — РЖА́ННЯ див. іржа́ння.  Словник української мови у 20 томах
3. ржання — Ржа́ння і іржа́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ржання — РЖА́ННЯ див. іржа́ння.  Словник української мови в 11 томах
5. ржання — Ржання́, -ня́ с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням. К. Іов. 69.  Словник української мови Грінченка