ринка

ри́нка

-и, ж., розм.

Невисока глиняна миска, яка розширюється вгору.

Значення в інших словниках

1. ринка — ри́нка іменник жіночого роду невисока глиняна миска * Але: дві, три, чотири ри́нки розм.  Орфографічний словник української мови
2. ринка — див. лице  Словник синонімів Вусика
3. ринка — РИ́НКА, и, ж., розм. Невисока глиняна миска, яка розширюється вгору. В печі в ринках та мисках покотом лежала посмажена цілісінька зграя курей, качок, індиків, гусей... (І.  Словник української мови у 20 томах
4. ринка — ри́нка кухонна посудина, каструля (ср, ст): Курку порізати на частинки, пригнітити на товщі і покласти її до ринки з покришеною городиною (Ліщинська); Під стіною комода, на ній, на старім місці, ринка, синя ринка з молоком (Нижанківський)||баняк  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. ринка — Сковорідка  Словник застарілих та маловживаних слів
6. ринка — МИ́СКА (посудина для їди у вигляді широкої чашки); ПОЛУ́МИСОК, ПІВМИ́СКА заст. (неглибока); МИСЧИ́НА розм. (невелика); МИ́СА заст. (велика); РИ́НКА розм. (невисока глиняна); КАНДІ́ЙКА діал. (з трохи загнутими досередини вінцями).  Словник синонімів української мови
7. ринка — Ри́нка, -нки, -нці; ри́нки́, ри́но́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ринка — РИ́НКА, и, ж., розм. Невисока глиняна миска, яка розширюється вгору. В печі в ринках та мисках покотом лежала посмажена цілісінька зграя курей, качок, індиків, гусей… (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
9. ринка — Ринка, -ки ж. Родъ глиняной кастрюли. Шух. I. 264. Вас. 181. Чигиринці спекли чорта в ринці, а таращанці ззіли вранці. Ном. № 721. ум. ри́ночка.  Словник української мови Грінченка