Великий тлумачний словник сучасної мови

рододендрон

рододе́ндрон

-а, ч.

Рід вічнозелених, рідше листопадних, з великими квітками різного забарвлення чагарникових рослин родини вересових, які ростуть у гірській місцевості й розводяться як декоративні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рододендрон — рододе́ндрон іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рододендрон — РОДОДЕ́НДРОН, а, ч. бот. Рід вічнозелених, рідше листопадних, з великими квітками різного забарвлення кущових рослин родини вересових, які ростуть у гірській місцевості і розводяться як декоративні.  Словник української мови у 20 томах
  3. рододендрон — рододендро́н (грец. ροδόδενδρον, від ρόδον – троянда і δένδρον – дерево) рід вічнозелених, рідше листопадних рослин родини вересових. Кущі, дерева. Поширений переважно в Північній півкулі. Багато видів (зокрема, азалію) вирощують як декоративні.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. рододендрон — Декоративне дерево або кущ родини вересових; батьківщина — Азія; росте також у Пн. Америці; квітки вел., пахучі — білі, оранжеві, жовті, пурпурні або рожеві, зібрані у щитки; до роду р. часто відносять також азалію.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. рододендрон — РОДОДЕ́НДРОН, а, ч. (Rhododendron L.) Рід вічнозелених, рідше листопадних, з великими квітками різного забарвлення чагарникових рослин родини вересових, які ростуть у гірській місцевості і розводяться як декоративні.  Словник української мови в 11 томах