Великий тлумачний словник сучасної мови

розбалакатися

розбала́катися

див. розбалакуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розбалакатися — розбала́катися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розбалакатися — РОЗБАЛА́КАТИСЯ див. розбала́куватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. розбалакатися — РОЗГОВОРИ́ТИСЯ (захопитися розмовою, говорити охоче, довго), РОЗБАЛА́КАТИСЯ розм., РОЗГОМОНІ́ТИСЯ розм., РОЗБЕСІ́ДУВАТИСЯ розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗБАЛАГУ́РИТИСЯ розм. рідко, РОЗГУТО́РИТИСЯ діал.; РОЗМОЛО́ТИСЯ фам., РОЗБАЗІ́КАТИСЯ зневажл.  Словник синонімів української мови
  4. розбалакатися — РОЗБАЛА́КАТИСЯ див. розбала́куватися.  Словник української мови в 11 томах
  5. розбалакатися — Розбалакатися, -каюся, -єшся гл. Разговориться. Випили по чарці, розбалакались. Левиц. І. 446.  Словник української мови Грінченка