розважений

розва́жений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розважити I.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розважити II.

Значення в інших словниках

1. розважений — розва́жений 1 дієприкметник той, якого відволікли від чогось неприємного розва́жений 2 дієприкметник поважений на окремі частини  Орфографічний словник української мови
2. розважений — РОЗВА́ЖЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розва́жити¹. Сиділа [Катря] під грубою, трохи розважена братовим бадьорим словом, і прислухалась до розмови чоловіків за столом (А. Головко). РОЗВА́ЖЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до розва́жити².  Словник української мови у 20 томах
3. розважений — РОЗВА́ЖЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розва́жити¹. Сиділа [Катря] під грубою, трохи розважена братовим бадьорим словом, і прислухалась до розмови чоловіків за столом (Головко, II, 1957, 497). РОЗВА́ЖЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розва́жити².  Словник української мови в 11 томах