розворений

розво́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розворити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. розворений — розво́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розворений — РОЗВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розво́рити. Розворені для перевезення лісу вози; // у знач. прикм. Сергій приставив до куща велосипеда, підійшов до розворених возів (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
3. розворений — РОЗВО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розво́рити; // У знач. прикм. Сергій приставив до куща велосипеда, підійшов до розворених возів (Мушк., Чорний хліб, 1960, 65).  Словник української мови в 11 томах