розвідник
I розв`ідник-а, ч.
1》 Той, хто займається розвідкою або перебуває у розвідці (див. розвідка III 1), 2)).
2》 Літак для повітряної, катер для морської розвідки (див. розвідка III 1)).
3》 Працівник, агент розвідки (див. розвідка III 3)).
4》 Фахівець із розвідки (див. розвідка III 4)).
II розвідн`ик-а, ч.
Фахівець із розводження пилки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови