Значення в інших словниках
-
розвісити —
розві́сити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розвісити —
РОЗВІ́СИТИ див. розві́шувати.
Словник української мови у 20 томах
-
розвісити —
розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха). 1. перев. зі сл. слу́хати, ірон. З непідробною цікавістю, з великим захопленням (хоч розповідь, інформація не варта уваги).
Фразеологічний словник української мови
-
розвісити —
Розві́сити, -ві́шу, -ві́сиш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розвісити —
РОЗВІ́СИТИ див. розві́шувати.
Словник української мови в 11 томах
-
розвісити —
Розвісити, -шу, -сиш гл. 1) = розвішати. 2) — вуха. Довѣрчиво слушать. Той бреше, а він уже й вуха розвісив. Зміев. у. 3) Снять повѣшенное. Їк він си завісив, то ніхто не знав, де він си дів та й ніхто го (Юду) не відвісив, не розвісив. Гн. II. 238.
Словник української мови Грінченка