розв'язно

розв'я́зно

Присл. до розв'язний.

Значення в інших словниках

1. розв'язно — розв'я́зно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. розв'язно — РОЗВ'Я́ЗНО. Присл. до розв'я́зний. Парубки стоять осібно гамірним гуртом, поводять себе розв'язно, по-хутірському (Григорій Тютюнник); До кабінету ввійшло двоє – у кожного в руках злинялий фетровий капелюх, і ці двоє розв'язно наблизились до столу (О.  Словник української мови у 20 томах