розграбований
розграбо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розграбувати.
|| розграбовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозграбо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розграбувати.
|| розграбовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови