роздовбаний

роздо́вбаний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздовбати.

2》 у знач. прикм.Розритий, розкопаний; весь у ямах, вирвах.

Значення в інших словниках

1. роздовбаний — роздо́вбаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. роздовбаний — РОЗДО́ВБАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роздовба́ти. Дійшовши до центру міста, вона зробила прямий кут і повз будинок купця Боброва ..  Словник української мови у 20 томах
3. роздовбаний — РОЗДО́ВБАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздовба́ти. 2. у знач. прикм. Розритий, розкопаний; весь у ямах, вирвах. Черниш вів роту все вище й вище по переритому воронками схилу між густим плетивом роздовбаних траншей (Гончар, III, 1959, 418).  Словник української мови в 11 томах