Великий тлумачний словник сучасної мови

розжеврювати

розже́врювати

-юю, -юєш, недок., розжеврити, -рю, -риш, док., перех.

1》 поет.Примушувати спалахувати, горіти або яскраво світити.

2》 Викликати у кого-небудь рум'янець.

3》 перен. Доводити кого-небудь до стану збудження, схвильованості.

|| Пробуджувати, підсилювати яке-небудь почуття, настрій, бажання і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розжеврювати — розже́врювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розжеврювати — РОЗЖЕ́ВРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЖЕ́ВРИТИ, рю, риш, док. 1. що, поет. Примушувати спалахувати, горіти або яскраво світити. Рож не оживиш зів'ялих, не розжевриш згаслих зір (Уляна Кравченко). 2. кого. Викликати у кого-небудь рум'янець.  Словник української мови у 20 томах
  3. розжеврювати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. розжеврювати — РОЗЖЕ́ВРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЖЕ́ВРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. поет. Примушувати спалахувати, горіти або яскраво світити. Рож не оживиш зів’ялих, не розжевриш згаслих зір (У. Кравч., Вибр., 1958, 65). 2. Викликати у кого-небудь рум’янець. 3. перен.  Словник української мови в 11 томах