Великий тлумачний словник сучасної мови

розквітчувати

розкві́тчувати

-ую, -уєш, недок., розквітчати, -аю, -аєш, док., перех.

Покривати, встеляти, прикрашати що-небудь квітами, роблячи яскравішим, барвистішим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розквітчувати — розкві́тчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розквітчувати — РОЗКВІ́ТЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВІТЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Покривати, встеляти, прикрашати що-небудь квітами, роблячи яскравішим, барвистішим. Трудівничі руки вмілі все знаходять у вугіллі: і чудову речовину, що розквітчує тканину, і кристали сахарину..! (М. Упеник).  Словник української мови у 20 томах
  3. розквітчувати — РОЗКВІ́ТЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВІТЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Покривати, встеляти, прикрашати що-небудь квітами, роблячи яскравішим, барвистішим. Трудівничі руки вмілі все знаходять у вугіллі: і чудову речовину, що розквітчує тканину, і кристали сахарину..! (Уп., Вірші.., 1957, 184).  Словник української мови в 11 томах