розкльошений
розкльо́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розкльошити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозкльо́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розкльошити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови