розколювати
розко́лювати
-юю, -юєш, недок., розколоти, -колю, -колеш, док., перех.
1》 Ударом, тиском і т. ін. розділяти що-небудь на частини, розбивати на уламки, шматки.
|| безос.
|| Розбивати (голову).
2》 перен. Розділяти суспільство, колектив, організацію і т. ін. та їх членів на групи, вносячи розбіжність у думки, погляди.
|| Вносити у що-небудь внутрішній розлад, роздвоєність.
Великий тлумачний словник сучасної української мови