Великий тлумачний словник сучасної мови

розкоркувати

розкоркува́ти

див. розкорковувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розкоркувати — розкоркува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкоркувати — РОЗКОРКУВА́ТИ див. розкорко́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкоркувати — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. розкоркувати — РОЗКОРКУВА́ТИ див. розкорко́вувати.  Словник української мови в 11 томах