Великий тлумачний словник сучасної мови

розкрасти

розкра́сти

див. розкрадати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розкрасти — розкра́сти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкрасти — РОЗКРА́СТИ див. розкрада́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкрасти — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розкрасти — Розікра́сти і розкра́сти, роз(і)кра́ду, -кра́деш, -кра́дуть розкра́сти і розікра́сти, роз(і)кра́ду, -кра́деш, -кра́дуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкрасти — РОЗКРА́СТИ див. розкрада́ти.  Словник української мови в 11 томах