розкроювальник

розкро́ювальник

-а, ч.

Те саме, що розкрійник.

Значення в інших словниках

1. розкроювальник — розкро́ювальник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розкроювальник — РОЗКРО́ЮВАЛЬНИК, а, ч. Те саме, що розкрі́йник. Від роботи розкроювальника залежить якість швейних виробів – і не лише якість, а й економне витрачання матеріалу (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розкроювальник — РОЗКРІ́ЙНИК (той, хто розкроює тканину, шкіру тощо), ЗАКРІ́ЙНИК, РОЗКРО́ЮВАЛЬНИК. Високої якості наші провідні розкрійники досягають завдяки досконалому знанню властивостей сировини (з газети); Від роботи розкроювальника залежить якість швейних виробів (з газети).  Словник синонімів української мови
4. розкроювальник — РОЗКРО́ЮВАЛЬНИК, а, ч. Те саме, що розкрі́йник. Від роботи розкроювальника залежить якість швейних виробів — і не лише якість, а й економне витрачання матеріалу (Веч. Київ, 13.XI 1957, 1).  Словник української мови в 11 томах