розкроєний
розкро́єний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розкроїти.
|| розкроєно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозкро́єний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розкроїти.
|| розкроєно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови