розкубрити

розку́брити

див. розкубрювати.

Значення в інших словниках

1. розкубрити — розку́брити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. розкубрити — РОЗКУ́БРИТИ див. розку́брювати.  Словник української мови у 20 томах
3. розкубрити — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док.  Словник синонімів української мови
4. розкубрити — РОЗКУ́БРИТИ див. розку́брювати.  Словник української мови в 11 томах