розкупорити

розку́порити

див. розкупорювати.

Значення в інших словниках

1. розкупорити — розку́по́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкупорити — РОЗКУ́ПО́РИТИ див. розку́по́рювати.  Словник української мови у 20 томах
3. розкупорити — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док.  Словник синонімів української мови
4. розкупорити — РОЗКУ́ПО́РИТИ див. розку́по́рювати.  Словник української мови в 11 томах