розладжений

розла́джений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розладити.

2》 у знач. прикм., рідко. Який перестав ладити з ким-небудь, перебуває в незгоді з кимсь.

Значення в інших словниках

1. розладжений — розла́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розладжений — РОЗЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розла́дити. Всі ті люди – то солдати, німецькі та мадьярські солдати, але всі якісь спантеличені, пущені самопас, розладжені, вибиті з солдатської колії (І. Багряний); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. розладжений — РОЗЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розла́дити. 2. у знач. прикм., рідко. Який перестав ладити з ким-небудь, перебуває в незгоді з кимсь.  Словник української мови в 11 томах