розмагнічений

розмагні́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розмагнітити.

2》 у знач. прикм.Позбавлений магнітних властивостей (про яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін.). Розмагнічена сталь.

3》 у знач. прикм., перен., розм. Позбавлений активності, енергії; безвольний, бездіяльний, пасивний.

|| Позбавлений смислової насиченості, змістовності, гостроти.

Значення в інших словниках

1. розмагнічений — розмагні́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розмагнічений — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
3. розмагнічений — РОЗМАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розмагні́тити. 2. у знач. прикм. Позбавлений магнітних властивостей (про яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін.). Розмагнічена сталь; * Образно. Треба до нього [сина] поспішити.  Словник української мови у 20 томах
4. розмагнічений — РОЗМАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розмагні́тити. 2. у знач. прикм. Позбавлений магнітних властивостей (про яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін.). Розмагнічена сталь. 3. у знач. прикм., перен., розм.  Словник української мови в 11 томах