Великий тлумачний словник сучасної мови

розмурований

розмуро́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розмурувати.

|| розмуровано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розмурований — розмуро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розмурований — РОЗМУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмурува́ти; // у знач. прикм. Розмурований табір.  Словник української мови у 20 томах