розміжчення

розмі́жчення

-я, с.

Дія за знач. розміжчити.

Значення в інших словниках

1. розміжчення — розмі́жчення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розміжчення — РОЗМІ́ЖЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розміжчи́ти. В результаті механічної травми відбувається більша чи менша загибель тканин, розміжчення їх, іноді розтягнення й розриви (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розміжчення — РОЗМІ́ЖЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розміжчи́ти. В результаті механічної травми відбувається більша чи менша загибель тканин, розміжчення їх, іноді розтягнення й розриви (Курс патології, 1956, 51).  Словник української мови в 11 томах