розпатлувати

розпа́тлувати

-ую, -уєш, недок., розпатлати, -аю, -аєш, док., перех., розм.

Те саме, що розкуйовджувати.

Значення в інших словниках

1. розпатлувати — розпа́тлувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розпатлувати — РОЗПА́ТЛУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПА́ТЛАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм. Те саме, що розкуйо́вджувати. [Олена:] Розпатлай мені волосся (М. Кропивницький); “Старці-сіромахи” посідали в ряд шляхом, вишмарувавши землею лице й розпатлавши чуби (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. розпатлувати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. розпатлувати — РОЗПА́ТЛУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПА́ТЛАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що розкуйо́вджувати. [Олена:] Розпатлай мені волосся (Кроп., І, 1958, 489); «Старці-сіромахи» посідали в ряд шляхом, вишмарувавши землею лице й розпатлавши чуби (Вас., І, 1959, 213).  Словник української мови в 11 томах