розпаяний

розпа́яний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розпаяти.

|| розпаяно, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розпаяний — розпа́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпаяний — РОЗПА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпая́ти; // у знач. прикм. Розпаяна деталь.  Словник української мови у 20 томах
3. розпаяний — РОЗПА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпая́ти.  Словник української мови в 11 томах