розпитаний

розпи́таний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розпитати.

|| розпитано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розпитаний — розпи́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпитаний — РОЗПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпита́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. розпитаний — РОЗПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпита́ти.  Словник української мови в 11 томах