розпишнілий

розпишні́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до розпишніти.

Значення в інших словниках

1. розпишнілий — розпишні́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розпишнілий — РОЗПИШНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до розпишні́ти. Щипала [Орися] дівчат і взагалі бісилася, не маючи сили стримати розпишнілу, розквітлу дівочу енергію (Григорій Тютюнник); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. розпишнілий — РОЗПИШНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до розпишні́ти. Щипала [Орися] дівчат і взагалі бісилася, не маючи сили стримати розпишнілу, розквітлу дівочу енергію (Тют., Вир, 1964, 127).  Словник української мови в 11 томах