Великий тлумачний словник сучасної мови

розповідний

розповідни́й

-а, -е.

Який містить розповідь.

|| Власт. розповіді.

Розповідне речення — див. речення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розповідний — розповідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розповідний — [розпов'ідний і роспов'ідний] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. розповідний — РОЗПОВІДНИ́Й, а́, е́. Який містить у собі розповідь. Крім розповідного аспекту і зв'язаного з тим розумінням процесів, кінофільм дає можливість передачі рухів (з наук. літ.); Розповідні відступи; // Власт. розповіді.  Словник української мови у 20 томах
  4. розповідний — Розпо́відни́й, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розповідний — РОЗПОВІДНИ́Й, а́, е́. Який містить у собі розповідь. Розповідні відступи; // Власт. розповіді. Розповідна манера, з якою перед кожною дією читають вірші, цілком відповідає стилю вистави (Рад. Укр., 8.IV 1961, 4). ∆ Розповідне́ ре́чення див. ре́чення.  Словник української мови в 11 томах