Великий тлумачний словник сучасної мови

розподілений

розподі́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розподілити 1), 2).

|| розподілено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розподілений — розподі́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розподілений — [розпоуд’ілеинией і роспоуд’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. розподілений — РОЗПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розподіли́ти 1, 2. Боєприпаси були розподілені порівну між усіма підрозділами полку (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. розподілений — Розподі́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розподілений — РОЗПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розподіли́ти 1, 2. Боєприпаси були розподілені порівну між усіма підрозділами полку (Гончар, III, 1959, 362).  Словник української мови в 11 томах