розпорошення

розпоро́шення

-я, с.

Дія за знач. розпорошити, розпорошувати і розпорошитися, розпорошуватися 1-3).

Значення в інших словниках

1. розпорошення — розпоро́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розпорошення — РОЗПОРО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпороши́ти, розпоро́шувати і розпороши́тися, розпоро́шуватися 1–3. [Синявський:] Вихід фронту за Київ означає катастрофічне розпорошення сил (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. розпорошення — Розпоро́шення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розпорошення — РОЗПОРО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпороши́ти, розпоро́шувати і розпороши́тися, розпоро́шуватися 1-3. Виступаючи проти розпорошення повстання в часткових, неорганізованих вибухах...  Словник української мови в 11 томах