розправлення

розпра́влення

-я, с.

Дія за знач. розправити, розправляти I.

Значення в інших словниках

1. розправлення — розпра́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розправлення — РОЗПРА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпра́вити¹, розправля́ти¹. Широко треба впровадити і електропарові формівки для розправлення рукавів та інших деталей верхнього одягу (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розправлення — РОЗПРА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпра́вити, розправля́ти¹. Широко треба впровадити і електропарові формівки для розправлення рукавів та інших деталей верхнього одягу (Наука.., 1, 1957, 6).  Словник української мови в 11 томах